Ім’я: Сіпош Йожеф
Сім’я: дружина — Сіпош Вікторія. 4 доньки: Естер (2001), Ребека (2005), Теодора (2012) та Вікторія (2016).
Професія: реформатський пастор (Реформатська громада Тисакерестура).
Як ти потрапив до KEGYES?
У 2017 році я служив у реформатській громаді в Тисауйлаку. Одна з членів моєї громади, приватна підприємниця Гера Аніта, організувала збір коштів на День Святого Миколая, а після цього попросила мене допомогти знайти для зібраних пожертв хороше місце призначення.
Рік за роком ми підтримували дитячий будинок із проживанням через акцію «Коробка для взуття» та програму «Хресні батьки», але у 2017 році вирішили піти іншим шляхом. Разом із групою з семи осіб ми відвезли пожертви на третій поверх Виноградівської дитячої лікарні, де зустрілися з «забутими» дітьми.
Я зняв аматорське відео, яке ми опублікували в інтернеті. Так усе й почалося…
Що ти робиш для KEGYES та «забутих» дітей?
Від самого початку я керував комунікацією, особливо сторінкою у Facebook. Знімав відео про нашу роботу, давав інтерв’ю різним засобам масової інформації.
Я почав брати активнішу участь в організації та доставці зібраних пожертв. Вигадую та організовую різні акції. З 2020 року я є засновником і головою KEGYES.
Я координую роботу організації, а від початку війни доставляю пожертви з-за кордону через кордон в Україну.
Що дає тобі KEGYES?
KEGYES стала частиною мого життя. Радість дітей, їхній комфорт, турбота про них та можливість їх врятувати роблять мене дуже щасливим.
Стосунки з колегами є не лише робочими, а й дружніми. Завдяки цьому служінню реалізується і моя пасторська праця.
За свою діяльність у 2020 році я отримав премію Jószolgálati díj, а у 2021 році — Kopp–Skrabski közönségdíj.
Ім’я: Деак Сільвія
Сім’я: чоловік — Деак Іштван, старший син — молодший Деак Іштван, 23-річний студент університету.
Професія: бухгалтер.
Як ти потрапила до KEGYES?
Я потрапила до KEGYES після того, як побачила в інтернеті коротке відео та фотографії. Моє серце одразу запалилося бажанням стати частиною цієї команди та зробити щось для цих «забутих» дітей.
Тому я звернулася до пастора Сіпош Йожефа і сказала йому, що, якщо я відповідаю вимогам і потрібен співслужитель, він може на мене розраховувати.
Дуже скоро відбулася моя зустріч із пастором та дітьми, і відтоді я залишилася в цій службі.
Що ти робиш для KEGYES та «забутих» дітей?
Я одна з членів команди, яка піклується про маленьких дітей у пульмонологічному відділенні Мукачівської обласної дитячої лікарні.
Крім цього, коли потрібно, виконую й інші завдання. Доставляю посилки та допомагаю з роботою навколо складу, коли це необхідно.
Що дає тобі KEGYES?
KEGYES стала частиною мого життя та моїх буднів.
Я дуже вдячна Богові, коли можу бути поруч із тією чи іншою дитиною, навіть тоді, коли вона дуже хвора, адже часто, крім нас, поруч із ними немає нікого.
А коли вони одужують і зустрічають нас із радістю та блиском в очах, це дає мені сили для кожного нового дня.
Ім’я: Наталія Петрушинець
Сім’я: чоловік — Петрушинець Іштван, діти — Барбара (1998), Жофія (2003), Рамона (2009).
Професія: домогосподарка та працівниця KEGYES уже 4 роки.
Як ти потрапила до KEGYES?
Від самого початку я знала про це служіння, мене навіть запрошували долучитися, але тоді я боялася взяти на себе цю відповідальність.
Через деякий час у моєму серці почала все сильніше жити думка та бажання служити серед дітей. Я відчула це як покликання від Бога.
Коли я остаточно переконалася, що саме тут моє місце, повідомила про це пастору Сіпошу. Так на початку 2019 року я стала частиною KEGYES.
Що ти робиш для KEGYES?
Найбільше я служу безпосередньо серед дітей. Допомагаю вести нашу сторінку у Facebook, створюючи публікації, але також допомагаю та беру участь у всьому, у чому можу.
Що дає тобі KEGYES?
Велика частина мого повсякденного життя пов’язана з KEGYES та дітьми.
Це служіння дарує мені багато безкорисливої любові, усмішок, радості, мужності та терпіння.
Я зрозуміла, що дітей не потрібно жаліти — їх потрібно любити, піклуватися про них і робити все можливе заради них, допомагаючи їм мати щасливіше дитинство.
Завдяки KEGYES я також познайомилася з багатьма новими друзями серед своїх колег, за що дуже вдячна.
Я хотіла б ще довго залишатися частиною KEGYES, якщо це буде до вподоби Богові.
Ім’я: Сімон Еріка
Сім’я: чоловік — Сімон Йожеф. Мати двох синів: Сімон Йожеф Акош (1997), Сімон Балінт (2007).
Професія: наразі домогосподарка.
Як ти потрапила до KEGYES?
Я прийшла до команди KEGYES за запрошенням своєї подруги і відтоді залишаюся її активною членкинею.
Що ти робиш для KEGYES та «забутих» дітей?
Поки діти перебувають у лікарні, я намагаюся замінити їм маму та піклуватися про них.
Коли нам доводиться розлучатися з дитиною, яка вже звикла до нас, це залишає порожнечу в наших серцях.
Що дає тобі KEGYES?
Це служіння вже стало частиною мого життя, і я виконую його з радістю та любов’ю в серці.
Я радію, коли дитину усиновлюють.
Серед дітей я водночас почуваюся і дитиною, і дорослою, вони наповнюють мене новими силами.
Це неймовірне відчуття — бачити, як ці діти вміють любити. Я черпаю з них сили для подолання щоденних труднощів.
Ім’я: Моцок Ніколетта
Сім’я: заміжня, мама маленького хлопчика.
Професія: я навчалася на перукаря, але не працюю за цією професією. У Мукачівській громаді прибираю церкву, а також є працівницею KEGYES.
Як ти потрапила до KEGYES?
Коли KEGYES шукала працівника, пастор із Мукачівської громади сказав мені, що вони подумали про мене та вважають, що я могла б цим займатися.
Так я і вирішила спробувати.
Якраз за день-два до цього я розмовляла зі своїм братом/сестрою про те, що сама хотіла б піти до маленьких дітей і що було б дуже добре допомагати їм.
Що ти робиш для «забутих» дітей?
Усе те, що дитина мала б отримувати від своєї мами: купання, годування, прогулянки на свіжому повітрі тощо.
Що дає тобі KEGYES?
Усмішки дітей та слова підтримки від колег приносять мені велику радість.
Тобто я отримую взаємну любов, повагу, увагу та справжніх друзів, які люблять і підтримують мене.
Ім’я: Кочіш Каталін
Сім’я: чоловік — Кочіш Йожеф; діти: Марк (2001), Ребека (2005), Патрік (2007).
Професія: приватна підприємниця.
Як ти потрапила до KEGYES?
У лютому 2022 року ми з невісткою пішли волонтерами до Мукачівської лікарні. Те, що я там побачила, дуже мене вразило.
Там було 8 дітей віком від 3 місяців до 4 років. Вони настільки потребували любові, що ми не знали, кому з дітей приділити увагу в першу чергу.
Оскільки дітей було багато, потрібні були додаткові працівники. На початку березня пастор Сіпош Йожеф запитав мене, чи хотіла б я стати членкинею команди KEGYES.
Я погодилася, і 27 березня 2022 року прийшла до лікарні як працівниця KEGYES.
Що ти робиш для KEGYES?
За цей рік я познайомилася з багатьма дітьми. Серед них були як здорові, так і дуже хворі.
Я намагаюся встановити з ними якомога тісніший зв’язок, щоб вони не відчували мене чужою людиною.
Оскільки ці діти не живуть у сім’ях, їхній розвиток часто відстає від вікової норми. Вони потребують дуже багато турботи та терпіння.
Я намагаюся навчити їх якомога більшої кількості речей. Прагну забезпечити їхнє духовне та фізичне благополуччя.
Щодня молюся за них.
KEGYES також допомагає багатьом нужденним сім’ям. Оскільки я пересуваюся власним автомобілем, то допомагаю також перевозити пожертви.
Якщо надходить будь-яке прохання про допомогу, я із задоволенням та радістю допомагаю.
Своїми власними силами я не змогла б виконувати це служіння. Бог дає мені сили, терпіння, мужність і віру для цієї роботи.
Що дає тобі KEGYES?
Я дуже щаслива, що Бог поставив мене на це служіння. Я дуже багато вчуся і отримую неймовірно багато любові.
Від дітей я навчилася, що в житті можна пережити будь-які труднощі. Саме тому я назвала їх «Вцілілими» 😊.
Коли ми приходимо до них, вони зустрічають нас із блиском в очах та розпростертими руками.
Хіба потрібно щось більше?
Я відчуваю, що отримую набагато більше, ніж віддаю.
Я знаю, що Бог не випадково поставив мене на це служіння.
Ім’я: Доктор Тімеа
Сім’я: чоловік — Доктор Дьордь, діти: Бенжамін і Даніель.
Професія: педагог.
Як ти потрапила до KEGYES?
Я прийшла до KEGYES навесні 2019 року як відповідь на мої молитви. Протягом тривалого часу я молилася, щоб Бог поставив мене на якесь служіння.
Що ти даєш «забутим» дітям?
Мабуть, я можу впевнено сказати, що разом зі своїми колегами ми намагаємося дати цим дітям найкраще з того, що можемо дати: любов, турботу, піклування, безпеку, обійми та руки, які ніжно заколисують.
Я є членкинею-засновницею KEGYES і несу відповідальність за ефективну діяльність благодійного фонду.
У міру своїх можливостей я намагаюся виконувати кожне доручене мені завдання, допомагати пастору в його роботі та бути надійним членом команди.
Що дає тобі KEGYES?
«Поправді кажу вам: що тільки одному з найменших братів Моїх ви зробили, те Мені ви зробили!» (Ісус Христос)
Ім’я: Фабіан Анжеліка
Сім’я: чоловік — Фабіан Іштван. У нас 4 доньки: Бригітта (1996), Кітті (2000), Река (2007), Анна (2015).
Професія: домогосподарка.
Як ти потрапила до KEGYES?
Я служу в «Кухні любові», де пастор запропонував мені стати працівницею фонду. Звичайно, я погодилася.
Я приєдналася до KEGYES пів року тому і відтоді є її активною членкинею.
Що ти робиш для KEGYES та «забутих» дітей?
Поки діти перебувають у лікарні, я дарую їм любов і турботу так, як це робила б їхня мама.
Що дає тобі KEGYES?
KEGYES стала частиною мого життя.
Я відчуваю радість і любов від того, що можу бути поруч із дітьми.
Слава Богу за те, що я можу бути членкинею KEGYES!